Гледичия колюча (Gleditsia triacanthos L.), Гледичия обыкновенная
Гледичия колюча (Gleditsia triacanthos L.), Гледичия обыкновенная
Цезальпінієві — Caesalpiniaceae.
Народні назви: терновітник, гледичія терниста, дерево тернисте.
Дерево висотою до 40 м, з темно-бурою корою і розлогою кроною та довгими, міцними й розгалуженими колючками. Листки черешкові, парноперисті, листочки довгасто-ланцетні. Квітки одностатеві, дрібні на коротких ніжках, зібрані в густі грона. Чашечка і пелюстки опушені. Пелюстки рожевого кольору, не виступають за чашечку. Тичинок 6—10. Плід — біб. Цвіте в травні — червні. Тривалість цвітіння 45 днів.
Г. колючу культивують у садах і парках на всій території України.
Г. колюча — добрий медонос, який активно відвідують бджоли, особливо коли в природі не квітують нектаро-продуктивніші медоноси. Квітки гледичії виділяють 4,9—5,3 мг нектару за період цвітіння, а за добу — 0,28— 0,31 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність у середньому становить 200— 260 кг/га. Крім зазначеного виду, як медонос описано Г. каспійську (Г. кас-пийская—О. сазріа ОезГ).
Деревину Г. колючої використовують у столярному і токарному виробництві. Саму рослину часто застосовують у зеленому будівництві, для живоплотів.
14.”Атлас медоносних рослин України”, Л.І.Бондарчук, Т.Д. Соломаха, А.М.Ілляш, В.А. Соломаха, В.Г. Горовий, Київ, 1993р.
