Безсотовая зимовка пчел — это гарантия оздоровления пасеки

Статья на русском и украинском языках

Гарантией оздоровления пасеки может быть только полное уничтожение возбудителя на всех предметах, которые имеют или могут иметь контакт с пчелами. Чтобы обеспечить условия оздоровления пчелиного жилья, в Украинской сельскохозяйственной академии разрабатывают и совершенствуют безсотовую зимовку пчел, при которой возможны: отсутствие запасов корма в сотах в предзимний период; запасы меда в сотах непригодные для зимовки; использование медосбора из осенних нектароносных растений для наращивания силы семей, в том числе из медоносов, мед которых непригоден для зимовки; освобождение пасеки от восковой моли; оздоровление пасеки от болезней расплода, микрозов, нозематоза; снижение себестоимости зимовки за счет уменьшения затрат кормов в условиях оптимального микроклимата, а также предотвращение порчи кормовых запасов; экономное использование помещения зимовщика (на месте одного лежака становится четыре-пять безсотовых ульев); гарантированое сохранение пчелиных семей от голода; зимовка нуклеусных семей; борьба с варроатозом (отсутствие расплода в семьи зимой исключает возможность размножения клещей варроа); термообработка против варроатоза осуществленная в безсотовых ульях, которая позволяет эффективно лечить пчел всей пасеки.

Для осуществления безсотовой зимовки в Украинской сельскохозяйственной академии создан и совершенствуется безсотовый улей. Он представляет собой (см. рис.) цилиндр. Потолок имеет диаметр 30–35 см. Изготовляют его из дерева, пластмассы, пропитанной парафином или воском толстой бумаги, металлической сетки и т. п. В потолке улья должны быть отверстия закрытые сеткой для раздачи перги. На 30–40 мм ниже потока размещена кормушка, которая имеет вид деревянного бруска перерезом 40x50 мм, в котором есть канавки глубиной 20 мм и шириной 4 мм. Более широкая часть кормушки углублена на 4 мм от поверхности и имеет круг, который окантовывает чашку — отстойник. В него входят канавки. На дне отстойника есть круглое отверстие диаметром 18–20 мм для сливания из банки жидкого корма. Его закрывают деревянной пробкой с ручкой. На противоположном конце кормушки размещено индикационное углубление на 20 мм. Оно соединено канавками с отстойниками, которые находяться под банкой. Индикационное углубление необходимо для контроля уровня корма в кормушке. При высыхании корм может затвердевать, а этот процес нужно предотвращать.

В середине улья под кормушкой размещен опорный барабан. Он изготовлен из пластинок фанеры, размещенных накрест так, чтобы образовалось отверстие 20x20 мм. Барабан изготовлен в виде дисков, которые размещены один над кормушкой, а два или три ниже. Количество их зависит от силы семьи. На решетчатой основе барабана пчелы свободно двигаются в желаемом направлении и взаимно обогреваются и обогревают кормушку. На нижнем периметре улья закреплена металлическая сетка, которая и является его дном.

В углубление кормушки ставят горловиной 3–4-литровую банку, заполненную медовой сытой или сахарным сиропом. В расположенной горизонтально кормушке уровень жидкого корма поддерживается на 4 мм ниже поверхности планки-кормушки за счет вакуума, созданного в банке. Для этого ее накрывают пленкой. Последнюю обжимают вокруг горловины, переворачивают и ставят в углубление кормушки. Пленку осторожно вытягивают.

Сироп готовят из расчета: 2 кг сахара на 3,5 л кипятка. Еще лучше банку заполнять густой медовой сытой, для приготовления которой могут быть использованы все меда, даже те, что быстро кристаллизуются. Закристаллизованный мед полностью растворяют. Из меда вереска и пади сыту для кормления пчел готовить нельзя, так как они способствуют переполнению кишечника пчел, что отрицательно влияет на зимовку.

По мере потребления корма его уровень понижается и пропускает небольшое количество воздуха в банку. Такое же количество корма выливается в кормушку, возвращая уровень к норме. В безсотовый улей поселяют семью в момент постановки в зимовник. С улья снимают сетчатое дно и ставят улей верхом вниз на подставку или крышу рамочного улья. Из безсотового улья удаляют барабан. В нем размещают конец рукава из пленки. Последний должен иметь такую ширину, которая обеспечивает размещение в нем рамки с сотом. Пленочный рукав имеет длину 70–90 см. В его верхнее отверстие вносят рамку с пчелами, взятую из рамочного улья и встряхивают. Пчелы падают на потолок безсотового улья, собираясь на его поверхности. Так делают со всеми рамками, занятыми пчелами.

Когда все пчелы из рамочного улья пересыпаны в безсотовый, на него осторожно ставят решетчатый барабан и закрепляют его. После этого к нижнему периметру улья присоединяют сетчатое дно. Улей с пчелами переворачивают в обычное положение, заносят в зимовщик и ставят на стеллаж. Основной деталью стеллажа являются два параллельных бруска, размещенные горизонтально по ватерпасу на расстоянии 36–37 см один от другого. Между брусками опускают улей так, что его опорой становятся части кормушки, которые выходят за пределы улья.

Из обеззараженных сотов откачивают мед, который для кормления пчел не используют. Потом соты и ульи обеззараживают, используя средства, действующие против болезней, которые зарегистрированы или подозреваются на пасеке. После этого их моют, просушивают и сохраняют в не отапливаемом помещении в таре, которая исключает доступ грызунов. Соты с медом и пергой на благополучной пасеке оставляют для кормления пчел весной. Их сохраняют в не отапливаемом помещении для уничтожения восковой моли холодом.

Зимуют пчелы в безсотовом улье в зимовнике. Возможность зимовки этим способом на воле будет изучаться. В зимовнике нужно поддерживать температуру +2–7°С при относительной влажности 60–65%. Возможная зимовка и при похолодании к -4–5°С. В таких случаях нужно утеплить потолок и стенки улья. Сироп сохраняет жидкое состояние при -15–17°С. В этих условиях он нормально заполняет кормушку. Во время зимовки наблюдают за потреблением корма. Если банка опустела, ее нужно заполнить.

К первому весеннему облету обеззараженные соты в обеззараженных ульях должны быть расставлены на точке. В благополучных хозяйствах в них будут соты с медом и пергой. Часть меда массой 0,5–1 кг распечатывают. Пустые ячейки сотов, в улье где нет меда, заполняют медовой сытой или сахарным сиропом и пыльцой. В день облета рамочные ульи с сотами накрывают листами стекла или пленкой для подогрева в середине улья. В этом случае солнце хорошо подогреет соты. Они обязательно должны быть подогретыми до 20–25°С.

Когда в тени температура достигает +10–12°С, безсотовые ульи выносят и без дна ставят на верхние планки рамок. В многокорпусных и двухкорпусных на верх корпуса с рамками ставят другой, без рамок. В этом случае безсотовый улей будет в свободном пространстве верхнего корпуса. Его утепляют. Леток в корпусе с рамками открывают. Можно просто вытянуть решетки и стряхнуть пчел на рамки и рамочный улей закрыть, оставив выход для пчел на облет через леток.

Зимовка в безсотовых ульях разрешает выравнивать силу семей и соединять их во время переселения из рамочных ульев.

Подготовка пчелиных семей к зимовке в безсотовых ульях исключает заготовку корма в сотах для зимовки. Поэтому может быть использован различный взяток осенью, который будет стимулировать наращение силы семей, которая разрешает сбор нектара из разных медоносов, в том числе и из тех, из которых мед непригодный для зимовки. Это одна из возможностей повышения производительности пчеловодства.

Безсотовая зимовка обеспечивает хорошее сохранение пчелиных семей, поскольку исключается гибель пчел от недостатка корма и попадание в кормление непригодных и вредных кормов.

 Оригинал статьи на украинском языке

Санітарні умови зимового утримання бджіл

За­порукою оздоровлення пасіки може бути тільки пов­не знищення збудника на всіх предметах, що мають або можуть мати контакт з бджолами. Щоб забезпе­чити умови оздоровлення бджолиного житла, в Ук­раїнській сільськогосподарській академії розробля­ють та вдосконалюють безстільникову зимівлю бджіл, при якій можливі: відсутність запасів корму в стіль­никах у передзимовий період; запаси меду в стіль­никах непридатні для зимівлі; використання медо­збору з осінніх нектароносних рослин для нарощу­вання сили сімей, у тому числі з медоносів, мед яких непридатний для зимівлі; звільнення пасіки від вос­кової молі; оздоровлення пасіки від хвороб розпло­ду, мікрозів, нозематозу; зниження собівартості зи­мівлі за рахунок зменшення витрат кормів в умовах оптимального мікроклімату, а також запобігання псу­ванню кормових запасів; економне використання приміщення зимівника (на місці одного лежака стає чотири — п'ять безстільникових вуликів); гарантується збереження бджолиних сімей від голоду; зимівля нуклеусних сімей; боротьба з вароатозом, коли відсут­ність розплоду у сім'ї взимку виключає можливість розмноження кліщів вароа; термообробку проти вароатозу здійснюють у безстільникових вуликах, що дозволяє ефективно лікувати бджіл всієї пасіки.

Для здійснення безстільникової зимівлі в Україн­ській сільськогосподарській академії створено та вдо­сконалюється безстільниковий вулик. Він являє собою (рис. 1) циліндр. Стеля має діа­метр 30–35 см. Виготовляють його з дерева, пласт­маси, просоченого парафіном чи воском товстого па­перу, металевої сітки тощо.
В стелі вулика повинні бути засітковані отвори для роздавання перги. На 30–40 мм нижче стелі розміщена годівниця, що має вигляд дерев'яного бруска перерізом 40х50 мм, у якому є канавки глибиною 20 мм та шириною 4 мм. Ширша частина годівниці заглиблена на 4 мм від поверхні і має коло, яке обрамлює чашку — відстійник. В нього входять канавки. На дні відстійника є круг­лий отвір діаметром 18–20 мм для зливання з банки рідкого корму. Його закривають дерев'яною проб­кою з ручкою. На протилежному кінці годівниці роз­міщена індикаційна заглибина на 20 мм. Вона спо­лучена канавками з відстійниками, що під банкою. Індикаційна заглибина потрібна для контролю рівня корму в годівниці. При висиханні корм може тверді­ти, цьому треба запобігти.

В середині вулика під го­дівницею розміщений опорний барабан. Він виготов­лений з пластинок фанери, розміщених навхрест так, щоб утворилося вічко 20х20 мм. Барабан виготовле­ний у вигляді дисків, які розміщені один над годів­ницею, а два або три нижче. Кількість їх залежить від сили сім'ї. На решітчастій основі барабана бджоли вільно рухаються у бажаному напрямку і взаємно обігріваються та обігрівають годівницю. На нижньо­му периметрі вулика закріплена металева сітка, яка і є його дном. В заглибину годівниці ставлять горло­виною 3–4-літрову банку, заповнену медовою ситою чи цукровим сиропом. У розташованій горизонталь­но годівниці рівень рідкого корму підтримується на 4 мм нижче поверхні планки-годівниці за рахунок вакууму, створеного в банці. Для цього її накрива­ють плівкою. Останню обтискують навколо горлови­ни, перевертають і ставлять у заглибину годівниці. Плівку обережно витягують. Сироп готують із розра­хунку: 2 кг цукру на 3,5 л окропу. Ще краще банку заповнювати густою медовою ситою, для приготу­вання якої можуть бути використані всі меди, навіть ті, що швидко кристалізуються. Закристалізований мед повністю розчиняють. З меду вересу та паді ситу для годівлі бджіл готувати не можна, тому що він спричиняє переповнення кишечника бджіл, що нега­тивно впливає на зимівлю.

В міру споживання корму його рівень стає ниж­чим і пропускає невелику кількість повітря в банку. Така ж кількість корму виливається в годівницю, по­вертаючи рівень до норми. У безстільниковий вулик поселяють сім'ю в момент постановки в зимівник. З вулика знімають сітчасте дно і ставлять вулик вер­хом вниз на підставку чи дах рамкового вулика. Із безстільникового вулика видаляють барабан. У ньо­му розміщують кінець рукава із плівки. Останній по­винен мати таку ширину, яка забезпечує розміщення в ньому рамки із стільником. Плівковий рукав має довжину 70–90 см. В його верхній отвір вносять ра­мку з бджолами, взяту із рамкового вулика і струшу­ють. Бджоли падають на стелю безстільникового ву­лика, скупчуючись на її поверхні. Так роблять зі всі­ма рамками, зайнятими бджолами.

Коли всі бджоли із рамкового вулика пересипані в безстільниковий, на них обережно ставлять решіт­частий барабан і закріплюють його. Після цього до нижнього периметра вулика приєднують сітчасте дно. Вулик з бджолами перевертають у звичайне положе­ння, заносять у зимівник і ставлять на стелаж. Осно­вною деталлю стелажа є два паралельних бруски, розміщені горизонтально по ватерпасу на відстані 36–37 см один від одного. Між брусками опускають вулик так, що його опорою стають частини годівниці, які виходять за межі вулика.

Із знезаражених стільників відкачують мед, який для годівлі бджіл не використовують. Потім стільни­ки та вулики знезаражують, використовуючи засоби, діючі проти хвороб, які зареєстровані або запідозрю­ються на пасіці. Після цього їх миють, просушують та зберігають в неопалюваному приміщенні в тарі, що виключає доступ гризунів. Стільники з медом та пергою на благополучній пасіці залишають для годів­лі бджіл весною. Їх зберігають в неопалюваному при­міщенні для знищення воскової молі холодом.

Зимують бджоли в безстільниковому вулику у зи­мівнику. Можливість зимівлі цим способом на волі буде вивчатись. У зимівнику слід підтримувати температуру +2–7 °С при відносній вологості 60–65%. Можлива зимівля і при похолоданні до -4–5 °С. В таких випадках слід утеплювати стелю та стін­ки вулика. Сироп зберігає рідкий стан при -15–17 °С. В цих умовах він нормально заповнює годівницю. Під час зимівлі спостерігають за споживанням корму. Як­що банка спорожніла, її слід заповнити.

До першого весняного обльоту знезаражені стіль­ники в знезаражених вуликах повинні бути розстав­лені на пасічному точку. У благополучних господар­ствах у них будуть стільники з медом та пергою. Час­тину меду масою 0,5–1 кг розпечатують. Порожні комірки стільників, у вулику де нема меду, заповню­ють медовою ситою чи цукровим сиропом і пилком. В день обльоту рамкові вулики із стільниками накри­вають листами скла або плівкою для підігріву в се­редині вулика. В цьому випадку сонце добре підігріє стільники. Вони обов'язково повинні бути підігрітими до 20–25 °С.

Коли в затінку температура досягає +10–12 °С, безстільникові вулики виносять і без дна ставлять на верхні планки рамок. У багатокорпусних та двокор­пусних на верх корпусу з рамками ставлять інший, без рамок. В цьому випадку безстільниковий вулик буде в порожнині верхнього корпусу. Його утеплюють. Льоток у корпусі з рамками відкривають. Можна про­сто витягти решітки та обтрусити бджіл на рамки і рамковий вулик закрити, залишивши вихід для бджіл на обліт через льоток.

Зимівля в безстільникових вуликах дозволяє ви­рівнювати силу сімей та з'єднувати їх під час пересе­лення із рамкових вуликів.

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у безстіль­никових вуликах виключає заготівлю корму в стільниках для зимівлі. Тому може бути використаний різ­ний взяток восени, який буде стимулювати нарощення сили сімей, що дозволяє збір нектару з різних медоно­сів, в тому числі і з тих, з яких мед непридатний для зимівлі. Це одна із можливостей підвищення продук­тивності бджільництва.

Безстільникова зимівля забезпечує добре збере­ження бджолиних сімей, оскільки виключається за­гибель бджіл від нестачі корму та потрапляння в го­дівлю непридатних і шкідливих кормів.

«Промислова технологія бджільництва», П.Я. Хмара, Н.В. Муквич, Урожай, Київ, 1987.

 Обсуждение статьи на форуме