Способи одержання воску від бджіл, відбудова стільників, будівельна рамка, та її використання

Раніше існувала думка, що невигідно змушувати бджіл будувати стільники, бо це знижує медозбір. Робили на­віть підрахунки, скільки меду йде на виготовлення 1 кг воску, і наводили такі цифри, як 30 кг меду. Така думка склалася тому, що на деяких пасіках, не маючи достат­нього запасу стільників під час головного взятку, давали сім'ям для відбудови порожні рамки, бджоли їх відбудо­вували, але оскільки не було «тари», куди бджоли могли б складати мед, то пасічник не добирав його, а недобір по­яснював витратою меду на восковиділення і будування стільників.

Передові пасічники спростували цю думку. Добива­ючись високих медозборів, вони разом з тим одержують і велику кількість воску. Так, наприклад, К. 3. Коваленко, Г. Л. Щур, А. І. Джміль, С. П. Судак та інші, як правило, менш як 1,5 кг воску від сім'ї не мають, а Д. І. Тихонюк з кол­госпу ім. Хрущова, Білогорського району, Кримської об­ласті, одержав навіть по 2,7 кг воску в середньому на сім'ю. Вони добиваються цього, використовуючи те, що найбільшого розвитку воскові залози бджоли досягають у віці 9–15 днів з дня її виходу і що найкраще виділення воску буває тоді, коли бджоли добре живляться, тобто в період взятку і вигодовування личинок.

Досвід показує, що для виділення воску живлення са­мим медом недосить. Коли ж бджіл годувати самим цукром, то вони зовсім не виділятимуть воску. Необхідна умова восковиділення — це годівля білковими речовинами, тобто пилком, пергою. Ці білкові речовини йдуть на роз­виток воскових залоз.

Виділення воску зв'язане також з теплом.  Для одер­жання від бджіл воску необхідні такі умови: наявність молодих бджіл в сім'ї, наявність взятку в природі, а також білкового корму, достатнє тепло у вулику (35°C), вільне місце для будування, нормальний стан бджолиної сім'ї.

З метою виявлення залежності восковиділення від взятку на Українській дослідній станції бджільництва по­ставили такий дослід. Восени, коли не було природного взятку, відібрали 16 сімей вагою по 0,5 кг і вкомплекту­вали зовсім однаково. Три рази — вранці, вдень і ввече­рі їм давали корм — кожній парі сімей різні дози, від 25 г до 1000 г. Через три дні вирізували відбудовані стільники. Одночасно провадили облік вигодовуваного роз­плоду. Як тільки бджоли запечатували розплід, його від­бирали.

Дослід провадився з 1 серпня по 28 вересня. Віск ви­різували 18 раз. Дослід показав, що в міру збільшення кількості корму збільшується і кількість виділеного воску.

Восковиділення збільшується у бджіл прямо пропор­ціонально кількості одержуваного корму. Збільшується і кількість вигодуваного розплоду.

Для виявлення впливу білкового корму на воскови­ділення проведено такий дослід. Одній групі давали медо-перговий підкорм, другій — тільки медовий. Потім ті сім'ї, які одержували медо-перговий підкорм, перевели тільки на медовий, а другу групу — на медо-перговий підкорм. Одержані результати наведені в табл. 1.

Як бачимо, ті сім'ї, які одержували медо-перговий підкорм, виділили воску в 3,5 раза (1239,5 : 355,8) більше ніж сім'ї, які одержували чистий мед.

Для того щоб довести залежність між восковиділен­ням і вигодовуванням личинок, також було поставлено дослід. Взято три групи бджіл: одна група тільки виді­ляла віск — вирощувати розплід їй не давали, друга — тільки вигодовувала розплід, і третя виділяла віск та ви­головувала розплід. Одержано такі результати (табл. 2).

Цей дослід ясно показує, що сім'ї, які виділяли віск і одночасно вигодовували личинок, дали не менше воску і вигодували більше личинок, ніж інші групи бджіл. Було встановлено також, що кількість виділеного воску не пропорціональна загальній кількості бджіл сім'ї. Якщо в сім'ях неоднакова кількість бджіл-годувальниць, то й кількість воску, одержуваного від цих сімей, буде пропорціональна їх кількості — чим більше бджіл-годувальниць, тим більше воску дасть сім'я.

В тих випадках, коли сім'я залишається без стільників (це може бути рій або перегнана сім'я), всі бджоли пере­ключаються на виділення воску. Навіть у старих бджіл в цих умовах повторно починають функціонувати воскові залози, і вони виділяють віск.

Якщо бджоли весь основний сезон одночасно з годів­лею личинок можуть виділяти віск, значить, пасічник по­винен використати цю особливість, створюючи необхідні умови для стимулювання виділення воску.

В процесі розвитку у бджіл виробився інстинкт, який спонукає їх дбати про наявність цілого гнізда, виповненого стільниками, без порожніх місць, бо таке гніздо найкраще відповідає їх біологічним вимогам. Тому бджоли відразу виправляють всякі пошкодження стільника.

Якщо в гнізді є порожні місця, то бджоли-годувальниці переходять сюди і в міру виділення у них воску відкладають його. Так бджоли забудовують виниклі в гнізді порожні місця. Якщо в гнізді немає порожніх місць, то у бджіл-годувальниць залишаються воскові пластинки, які вони, не маючи змоги використати їх, гублять. Діяльність воскових залоз в цьому випадку загальмовується, а потім і зовсім припиняється.

Навпаки, якщо є місце для складання воску, то за­лози працюють інтенсивніше, краще розвиваються і бджо­ли виділяють більше воску. Енергія восковиділення і від­будовування стільників залежить не тільки від об'єму незабудованого простору, але й від місця, де є цей по­рожній простір.

Стільники, підрізані знизу, мало заважають розмно­женню та іншим роботам, бджоли менше реагують на відсутність тут стільника і відбудовують підрізане місце ніби в останню чергу. Якщо стільник підрізано вгорі, тобто в найтеплішому місці, виникає відчутне порушення гнізда, а це викликає у бджіл потяг до активнішого будів­ництва, і вони швидко забудовують виникле порожне місце. Цілковита відсутність гнізда приводить до най­більшої «мобілізації» бджіл на будівництво, а це стиму­лює до інтенсивнішого восковиділения.

Бджоли-годувальниці виділяють найбільшу кількість воску лише при наявності порожнього місця, де можна відбудовувати стільники, тобто їм потрібна «тара» для складання воску. Такою тарою може бути порожня рамка, підставлена до рамки з розплодом. Молоді бджоли, зай­няті вихованням личинок, по гнізду рухаються мало, вони перебувають майже весь час на одному місці, на одних і тих самих стільниках. Значить, якщо коло стільника, на якому вони сидять, поставити порожню рамку, ці бджо­ли будуть залучені до роботи по восковиділенню. Якщо поставити другу порожню рамку з другого кінця гнізда, то цим буде залучена до роботи по восковиділенню друга частина годувальниць. І, нарешті, якщо поставити по­рожню рамку (третю) в центр гнізда, то в роботу буде втягнуто ще більше бджіл. Звідси ясно що, ставлячи три порожні рамки, ми можемо одержати найбільшу кількість воску.

Одночасно з відбудовуванням рамок з штучною вощи­ною пасічник повинен добиватись одержання від бджіл максимальної кількості воску, а для цього постійно мати у вулику «тару» для складання його, звідки можна було б весь час брати віск. Для цієї мети запропоновано буді­вельну рамку. Будівельна рамка являє собою звичайну рамку, в якій до верхнього бруска привощена вузька смужка штучної вощини. Таку рамку ставлять скраю гнізда, поряд з рамкою з розплодом.

Відбудовувані бджолами в будівельній рамці «язики» треба періодично вирізувати. Така рамка одночасно слу­жить і контрольною, бо вона дає уявлення пасічнику про стан сім'ї. Так, якщо буде виявлено, що бджоли не від­будовують стільників, тоді як в інших сім'ях їх будують, це значить, що в цій сім'ї щось не гаразд: загинула матка, або ж сім'я готується до роїння.

Віск з будівельних рамок треба вирізувати якнайчас­тіше, через 2–3 дні. Вирізаний стільник перетоплюють на сонячній воскотопці і одержують віск найвищої якості.

Якщо спізнитись з вирізуванням стільників, то бджоли мо­жуть не тільки занести їх медом, але й почати вигодову­вати розплід.

Матки охоче відкладають в такий стільник яйця, і тому що такий стільник має звичайно трутневі комірки, то й розплід в ньому трутневий, а тому на вигодовування його не варто витрачати корм і енергію бджіл.

Недоліком такої будівельної рамки є неповне використання площі, зайнятої рамкою, особливо, коли, їх ставить­ся декілька. Вони порушують тепловий режим, цілість гніз­да і зменшують площу, на якій матка може відкладати яйця. Ці хиби особливо даються взнаки на початку сезону і в недостатньо сильній сім'ї можуть призвести не тільки до ослаблення восковидільної енергії сім'ї, але й до за­тримки розвитку її. Крім того, поділ гнізда цими рамками на декілька частин при похолоданні може спричинити застуджування розплоду.

Для усунення цих недоліків була запропонована буді­вельна рамка з віднімним бруском. Звичайна рамка поді­ляється на дві нерівні частини. Нижня частина становить дві третини її, а верхня – одну третину. Між ними знахо­диться глуха планка. Верхній брусок роблять віднімним. Рамка висить на металевих плічках, прироблених до біч­них планок, а на них вкладається верхній брусок.

Нижній просвіт рамки навощують штучною вощиною. Після відбудови ця частина стільника використовується, як і інші гніздові рамки, для вирощування розплоду. Верх­ня частина рамки призначається для воскобудівної роботи бджіл.

Будівельна рамка з віднімним бруском має такі переваги:

1. Зручно збирати віск, не виймаючи рамки з гнізда Виймається тільки верхній брусок і зрізується верхній язик.
2. Поставлена в гніздо така рамка не утворює порож­нього простору. Вона використовується для розплоду і од­ночасно для одержання воску.
3. Одночасно можна ставити декілька таких рамок і за­лучати до будівельної роботи велику кількість бджіл.
4. Будівельні рамки можуть бути в гнізді з весни до осені без шкоди для сім'ї.
5. Ці рамки можна використати для відбудови секцій­них рамок.

Будівельну рамку треба ставити тоді, коли в природі є взяток. Сильним сім'ям можна давати будівельну рамку навіть тоді, коли вони відбудовують стільники на штучній вощині.

Застосовуючи будівельні рамки, Г. Л. Щур, А. І. Джміль, К. 3. Коваленко, С. П. Судак та багато інших передових пасічників одержують до 1,5 кг воску на сім'ю.

Якщо пасічникові доводиться обслуговувати багато сі­мей і він не має змоги часто вирізувати віск з буді­вельних рамок, можна використати такий спосіб (за­стосовувати його рекомендується тільки як крайній вихід).

На кожну сім'ю заготовляють по кілька рамок з пере­мичками посередині. Навощують їх начатками вощини. Ці рамки дають сім'ям лише, коли почнеться сталий медозбір. Ставлять їх в гнізді зразу по дві-три між медовими рамками.

Ставлячи такі рамки, треба стежити за тим, щоб у гніз­дах завжди були порожні стільники для складання меду і щоб відбудовування стільників та медозбір проходили одночасно, не заважаючи одне одному.

Маючи в гнізді три таких будівельних рамки, бджоли будуть завантажені роботою приблизно на 2 тижні.

Відбудовуючи стільники, бджоли заливають їх медом Мед з цих рамок можна відкачувати і використовувати їх до осені як запасні стільники. По закінченні сезону всі стільники вирізують і перетоплюють.

«Як підвищити продуктивність колгоспних пасік», О.В. Містергазе, Державне видавництво сільськогосподарської літератури Української РСР, Київ, 1957 р.